Давно не прана одежа з латками
Відлякує від нього бродячих псів,
Забув коли просту їжу досхочу їв,
Загруз у смітник, між відпадками
Людей, обділених отими статками
Вітрину з товарами погляд зустрів.
Чужими, доставленими із-за морів,
Кусають цінами, інших податками.
У жителів брак достатньо грошей.
Життя проблемами замкнуте коло
Нуждою виблискує тисячами очей.
Однак деколи чутно сміх навколо.
Стає надіями після тривоги ночей,
Ніхто не зупинить оптимізму соло.
(Сонет)
24 квітня 1997 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833260
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 18.04.2019
автор: Володимир Кепич