А цей світ ,збожеволів ...цей світ ,є на краю.
І немає впевненості у завтрашній день.
Іуда, заради наживи розпалив війну
Хто вилікує, ракову пухлину оцю мігрень.
Один, скніє і збирає крихту хліба зі столу.
Немає, чим нагодувати діти маленькі.
Інший ,розважає в кабаре... душу голу
Їсть ,і п'є ,мало не тріснуть щоки пухленькі.
Дурманять, голову людям царські слуги
Піднесли, ціни на газ і світло, життя,
Сирота , здригається від напруги...
Ситий, голодного не знає і пхає, до дна.
Життя ,жорстоке... мінливе, всюди обман.
В лице ,дасть ляпаса, плюне в очі тобі.
І Кровопивці- женуть сліпих у капкан.
О ,змучений народе де є істина землі?..
М. Чайківчанка.
2014 03 31
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833329
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2019
автор: Чайківчанка