Ми на розпутті опинились,
І в тім ніхто не винен нам.
Шляхи лиш два у нас лишились,
На вибір воля, чи кайдан...
До волі шлях важкий, тернистий,
По ньому довго треба йти.
А до ярма не треба мізків,
У дім лиш ворога впусти.
А ворог наш страшний підступний,
Коня троянського впустив.
Він отруїв нам серце й душу,
Посіяв сумнів між братів.
"Какая разніца" нам кажуть,
В якій країні будем жить.
Але тримаймось браття разом,
Щоб рідну неньку захистить.
Не вірте люди Зе команді,
Що манна з неба Вам впаде.
Якщо ми неньку рідну зрадим,
То "рюській мір" до нас прийде.
І буде, як тому сто років,
Руїна, кров, голодомор.
Бо їм не треба непокірних,
Рабом ж хто стати з нас готов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833331
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.04.2019
автор: М.С.