Я хочу жити, а не виживати
В своїй країні я мріяти хочу.
До улюбленої справи зранку вставати
А не у безвиході шукати роботу.
Так хочу радіти, що майбутнє найкраще,
Що в вільній країні виростуть діти.
Але з кожним днем все гірше і важче
І правди ж цієї ніде не подіти.
Нема ні освіти, ані медицини
Доріг навіть зась, одне бездоріжжя.
Є тільки пани, що у раді сидять
Сміються над тим, як сини наші гинуть.
І де незалежність, права де людини?
Лише обіцянки по здійсненню планів.
В своїй Україні ми стали рабами…
Рабами законів, рабами обманів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833373
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2019
автор: Romashe4ka