Гріють землю, синь лоскочуть

І  мечами,  і  свічками  кличете:
"З  криці  й  висі  принципи  візьми!"
Пізно,  милі  білопінні  грицики,
білолиці  лицарі  весни!

Ви,  напевно,  зиму  всю  батрачили,
та  зусилля  не  в  пусту  потрачені
на  роботу  й  квітоінститут,
бо  ростуть  і  на  піску  патриції,
принци  і  під  стінами  цвітуть.

Грицики  -  ви  сильні  і  граційні!
Закохався  в  січні  і  забув:
не  замовив  у  весни-кравчині
ні  жабо  весільне,  ні  жагу.

Вашими  розкішними  розетками
(бо  чітка  натура  і  чіпка)
ніжні  килимки  на  луках  зіткані
з  тихих  за  кульбабками  зітхань.

Вами  розфарбованою  зіркою
не  зникай,  натхнення.  І  нехай
тричі  заповіти  перепишете,
поки  знищить  посмішки  смітник  -
спромоглись  ви,  білокрилі  грицики,
обрій  темнохмарний  освітлить!

04.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833861
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2019
автор: Ігор Герасименко