З’явився, як і зник, ти так раптово...,
А я , неначе знов, окрилена любов’ю...,
Легенький вітерець дарує запах ніжності,
Але сама вдихаю я лиш частку ́тв́ої вірності...
І знову все по колу... Ніби дежавю...
І б’є щомить у скронях: «Люблю! Люблю! Люблю!»
Ти розчиняєш, ніби марево, мене,
Але, на жаль, між нами – ще тисячі « Але...»...
І сотні (чи десятки) неприйнятих дзвінків,
І зустрічі уявні дарує образ твій.
Уривчастість несказаних тих фраз, -
Все ставить час під сумніви у нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833899
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2019
автор: Searose