[i]Дотики тиші, емоції часу,
пам'яті брили на відстані літ.
Все. що побачив - не розпізнав,
все, що надбав - не склав воєдино.
Й не було нікого, щоб підказав,
як правильно жити...от і попав
десь в молоко, або пальцем у небо,
зітхаючи важко про себе.
А інші без промаху начебто били,
а декого вічність давно вже підбила.
Чого не робиться - мабуть на краще, -
мрію лиш не забирайте.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833951
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.04.2019
автор: Мандрівник