Щоб Вас на Волинь тягнуло завжди, як додому,
Перлини її Вам були наче діти свої.
Щораз повертались, щоб знов поклонитись святому,
Почути пісні, як співають вночі солов’ї.
Щороку у молоді вдома гойдалась колиска,
Дівчатам постійно з’являлись у сни Лукаші.
А хлопцям вночі, приходили Мавки до ліжка
І в небі світились Малий і Великий ковші.
Щоб завжди чорниці приносили запах Волині,
Сміялися роси в нескошених зранку лугах.
Котився туман долиною синій- пресиній
І сокіл із замку, був кращий, побачений птах.
Волинська земля не давала серденьку спокою,
А Світязя хвилі були лебединим крилом.
Щоб пахла Волинь Вам грибами і осокою,
Лелеки хвалились на ясені новим гніздом.
Чекаю Вас, друзі, у себе на рідній Волині,
Я знов повезу у казкові волинські краї.
Бо я Вас люблю, мої дорогі – лебедині
І радо зустріну на рідній волинській землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834026
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.05.2019
автор: Віталій Назарук