( мелодія Андрія Мартиненка)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x0az8P_5-qs[/youtube]
Слова лягають на папері,
Схолола кава вже давно.
Назавжди я закрила двері.
Кохання в нас як й не було.
Тебе не кличу на вечерю...
Де ти тепер – вже все одно.
Приспів:
Так хочу я сказати прямо:
"Іди туди – звідкіль прийшов.
Усе скінчилось поміж нами,
Як ти до іншої пішов".
Я справлюся з своїми снами,
Щоб в сни дорогу не знайшов.
Черемха голову п’янила,
Бузковий цвіт торкався пліч
Суперницю я не винила,
Хоча й ридала цілу ніч.
До ранку в лузі я блудила,
Зірки палали в сотню свіч.
Приспів:
Так хочу я сказати прямо:
"Іди туди – звідкіль прийшов.
Усе скінчилось поміж нами
Як ти до іншої пішов".
Я справлюся з своїми снами,
Щоб в сни дорогу не знайшов.
Вже мені веснонька немила,
Не радує бузковий квіт,
Давно черемха облетіла
Й потух в очах коханий світ.
Щоб повернувся не просила
І не чекай на мій одвіт.
Приспів:
Так хочу я сказати прямо:
"Іди туди – звідкіль прийшов.
Усе скінчилось поміж нами
Як ти до іншої пішов".
Я справлюся з своїми снами,
Щоб в сни дорогу не знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2019
автор: Ольга Калина