Блищить той камінь на короні,
Коли стоїш ти на пероні
І в телефона погляд нуриш -
Його ти там і губиш.
І скарб той сяє більше зорі,
Коли не кинеш - наче в морі
Пляшку скла, що є тим скарбом?
Що ти ховаєш, розпис карбом
На дорогоцінному камінні,
Поки ти у тім промінні
Сонця зранку не бажаєш
Кави випивати, досягаєш
Сонця кінчика хвоста,
Увісні впаде корона -
Камінь вставиш ідеалів,
Станеш повелителем ти балів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834331
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.05.2019
автор: KunYKA