На світі я бачив багато облич,
Та тільки твій образ один серед світу.
Він завжди зі мною, ти тільки поклич
І я полечу на незнану орбіту.
Для мене нема на шляху перешкод,
Мені не страшні ні морози, ні спека.
Я прагну єдину лише з нагород,
Чи близько летіти мені, чи далеко.
Я стежку до тебе знайду в споришах,
Де роси холодні мене будуть гріти.
Бо знаю, що десь є у світі душа,
З якою я буду зорею горіти.
Люблю дуже-дуже, як пташку в раю,
Немов біля хати червону калину.
Я люблю, бо живу, живу, бо люблю,
І знай, час покличе до тебе прилину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2019
автор: Віталій Назарук