Розцвіли небеса незабудками,
Росяниста парча сонцеграє.
Розлетілись бажання голубками
Й залишилися за виднокраєм.
Розливається сонце озерцями —
Міріади блистять на стави́ську.
Плачуть верби в режимі інерції,
До води нахиляючись низько.
Ледь гойдається чайка на промені,
Виглядаючи в ки́п’яті здобич.
Викликаю без успіху спомини,
Супокій окликаю на поміч.
Я знаходжусь по той бік реальності,
Де зникає буденність спесива.
Хоч просте тут усе до банальності,
Я щаслива в тім сні… Я щаслива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834491
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2019
автор: Valentyna_S