Волинська земле, мій поліський краю,
Вколисана льонами сторона,
Я батьківщини кращої не знаю,
Де прадіда пройшлася борона.
Ведуть в дорогу сонячні світанки,
Снаги вечірня зірка додає,
Стрічають в травах росяні серпанки —
Тут все до болю рідне і моє.
Пишаюся тобою, земле люба, —
Бентежна думка миттю промайне.
Вітри розгойдують пшениці чуба,
У весну вірять, що не обмине
Й не обмане.
23/04/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2019
автор: Lana P.