Ніщо із-за пожеж не лишилось
У місті, яке на сплетенні доріг.
Будівель для нас час не зберіг,
Дерев'яне вогнем спопелилось.
Чути минуле сповна годилось,
Коли ліпиться майбуття пиріг.
Тривожні події стають на поріг,
Розібрати це серце стомилось.
Нікому істин світла не затінити,
Вкритих різних ідей прапорами,
У вільній державі мріяли жити.
Повинні своєю пам'яттю дарами
Колишніх стриян діла освятити,
Добром відкриваючи душ брами.
(Сонет)
26 квітня 1997 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834629
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 06.05.2019
автор: Володимир Кепич