ой попівці,мої ви попівці
я не знаю дорожче села
промайнуло моє тут дитинство,
золота моя юність пройшла.
над полями лелеки кружляють,
а в садах чути спів солов'їв.
я не знаю дорожчого краю,
чим цей край що мене народив.
працювала матуся на фермі,
проявила не мало турбот,
а для батька відкрив щиро двері
Поповецький консервний завод.
коли я попрощався зі школою
і пішов у світ шляхом своїм
назавжди пов'язавши із долею
рідний край.я завжди був твоїм.
я по світі поїздив багато,
та яким би не був дивним світ
ця,ріднесенька батьківська хата
самий мій дорогий оксамит.
я частенько в село приїзджаю
і вклоняюсь йому низько я.
і люблю я його,й поважаю,
адже це батьківщина моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2019
автор: Малиновый Рай