* * *
Хто чує що художність для
ума...
як я в псалмах:
«і раз – і два – й мене нема»
нема-нема?? –
його художність виціловує –
сама!..
Слово, Ісусе, Ти – щасливий?
й я щасливий
будь –
мені Тишею
я лиш
маленькі впливи...
люди провалюються в мене
в момент письма
як – я письмо Письма –
я – гульк у Тебе
все Тиша
і як молитва
й мене нема
нема?
нема? –
і світла радість – їх цілує
більш сама...
вони – нові
скрижалі
для
письма...
аж так любила Божа Мати!!!
аж так!!!
ні думки, ні часу, ні вибору...
...що я сказав?
любов навчилася перетікати
любов навчить – перетікати
в когось сльоза
ще є чиста сльоза!..
то ангел?
чи Ти, Божа Мати?
як я за Крилами Твоїми заскучав...
Христос – де Ти...
А в Тобі ходжу – мов находить дар!
Ах, Ти щаслива, молода.
01.05.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834912
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович