120 км/год...
Мчимо удвох по автобану,
Над нами з неба лиш блакить,
В руках кручу новеньку мапу,
Душа вперед уже біжить.
Відкрий вікно - відчую волю,
Наповнить груди досхочу,
Немов немає вже контролю,
Немов над обрієм лечу.
Зустрінуть нас величні гори,
Вершини хмари обіймуть,
А ми на пік здіймемся двоє,
Орли нас вірно поведуть!
Поглянь, довкола лиш каньйони,
Вони таємно простяглись,
Порвемо, милий, всі канони,
Ми вздовж із ними теж пройшлись.
Вперед до моря, океану,
Заплави, ріки - все для нас,
Заснемо близько біля ставу,
Вночі скупаємось не раз!
Лани, долини, кручі, схили,
У нас почався лиш маршрут,
Пройдем його, як ми й хотіли,
Іще лишився парашут.....
https://youtu.be/l1M9ipWD-Po
Вірш зявився під цю музику, тому що в уяві я вже в дорозі......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834916
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2019
автор: Galkka2