Синові Божому, Матері Його і нашій
з любов’ю присвячується
Сад весняний
в дочаснім пробудженні
люди весною
а не вмиті росою…
і як їм серце не стане
що не буде підйому –
небесного?
і їх серце зав’яне…
Біжать… 1 травня…8,9 травня…
серця схарапуджені…
Ти дарувала мене м’якістю
як глянеш
як тільки – Глянеш!
я розумів, що їх серце зав’яне!..
і плакав…
Розумів чому – святі плакали…
люди добрі – а
до останнього –
в тому, чого не стане!..
без «Ум’якшення злих
сердець»…
Без Христа –
як востаннє
09.05.2019,
ранок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834989
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 09.05.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович