Заступила своїми очима півночі,
Розкидалась промінням небесних світил,
Розлютилась, що серце любити так хоче,
Захотіла сховатись? Нема на то сил …
Заступила своєю жіночністю вітер,
Заховала всі мрії у простір між брів,
Кудись в небо раптово зібралась летіти,
Може б хтось за тобою услід захотів …
Заступила своєю бентежністю спокій,
Вже давно не зустрінеш його у душі,
Наче всесвіт такий надглибокий, широкий,
Де ж ти знову пропав між осінні дощі …
Заступила, чи варто було так чинити?!
Стільки вкинуто в небо бажання й вогню.
Щедро так дарувала уміння любити,
Як тебе я таку неземну обійму ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2019
автор: Дружня рука