I
Не надаємо обіцянок
А діємо - як можемо.
Цяцянок-залицянок стиль
(що гірш за матюки)
На нуль помножимо.
Прямої дії мастаки
Без зайвих слів та рухів
Навчимо думати таки
Та жити без Ілюзії отрути.
Сприймати цілковито
Світ, як є. Себе - найперше!
Та тільки Зверх-Людина звершує
У вітер вирушає смолоскипом.
Чи парусом, зефіром оповитим
II
На крилах вихора
Літає і за вузду трима затято
То ж блискавкам дає указ - пора!
Прямуйте та не кострубато.
Найліпший друг богам. Ще й в масть.
А демонам він каже - зась!
В співзвуччі ангелів хоралам
У ритмі променів, як лезо
З відкритим йде на бій забралом.
Лиш щирим серцем повезе!
III
Та ось спогляне враз квіткар
Падає долу місцевий Ікар...
Крилом застряг у квітниках.
Про нього згадують в віках
А лик прикрашає
Світлиці вівтар.
2 Серпня 2018 Року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835175
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2019
автор: Олег Мінгальов