час – не лінія, а глибінь,
і безодня над нею – я,
то вбери мене і поглинь,
як промовлю твоє ім’я.
слово – диво, і жодних пут,
і обом набуватись тут.
…бач, для справжнього дива треба
спершу в небо піднятись,
а потім –
зійти із неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835208
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2019
автор: Єлена Дорофієвська