От і все. Винен ти? Винна я,
що кохання скотилася зірка?
Як банально – любов-стометрівка,
концентрат (чи екстракт?) почуття.
От і все. Теж відчув холодок?
Рештки сили докупи збираєм,
«Що було то було, – промовляєм.
– Закінчився відміряний строк.»
От і все. Шлюб цей жалю не варт:
слово «щастя» зрослося з лапками,
виростає стіна поміж нами,
а «цілую» так схоже на жарт…
От і все. Без докорів і драм.
Ображатися дивно – не діти.
Треба рани на серці зашити
й по домівках розходитись нам.
От і все. Наші душі мовчать.
А чому? Нам обом зрозуміло.
Просто зникло кохання вразливе...
Підпис. Ще один. Крапка. Печать…
От і все. Сніг умить занесе
обіцянок минулих дзижчання...
Вітер з Півночі – майстер прощання ...
І прощення. Пробач. От і все.
Оригінал:
Вот и всё. Кто из нас виноват?
Пожимаем плечами неловко...
Как банально - любовь-стометровка.
Из эмоций и чувств концентрат.
Вот и всё. По спине холодок.
Собирая последние силы,
произносим: "Что было, то было.
Просто вышел отпущенный срок".
Вот и всё. Сожалеть ни к чему,
если "счастье" вписалось в кавычки,
если твой поцелуй по привычке
лишь бесстрастный ответ моему.
Вот и всё. Без упрёков и драм.
Обижаться, как минимум, странно,
просто надо зализывать раны,
разойдясь навсегда по домам.
Вот и всё. Наши души молчат.
Почему? Нам обоим понятно.
Просто что-то ушло безвозвратно...
Пара подписей, сверху печать.
Вот и всё. Снегом вмиг занесёт
отголоски былых обещаний...
Ветер северный - Мастер прощаний...
И прощений. Прости. Вот и всё.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2019
автор: макарчук