Усе, що мали, це – до хліба сало.
Що маємо? Дорогу у Союз.
Що мало бути¿ Карта не упала,
але циганка лиса загадала, –
[i]червова дама і виновий туз.[/i]
А те, що буде, обирали люди,
сліпі душею. А тупі серця
завісила із ящика полуда.
І поки ще оказії не буде,
Кассандра не показує лиця.
Пороблено, напевне, нашій нені.
В історії такого не було,
щоб одуріло місто і село.
Якщо її очолює Зе-Ленін,
то це якомусь бісові на зло.
У нації єдине і найкраще
медійне чудо уркоговоряще.
Обрали найрідніше і своє...
Богдан сміється, а Мазепа плаче.
Та не ховай очей, воюй, козаче,
на перемогу ще надія є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835283
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.05.2019
автор: I.Teрен