Ти покинув, мене покинув,
Розвернувсь та й собі пішов.
Тільки чув, що я тут загину,
Як пракляв ти мою любов.
Ти покинув, чому, навіщо,
Не спитаю тебе. Мовчиш?
Вітер сильний собі засвище -
Слів не чути: вгорі сидиш.
Смуток знову зайде у серце,
Як згадаю тебе часом.
Білих слізок мале озерце
Зароста чомусь ковилом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2019
автор: Ксенія О