Узимку я б’юсь головою об лід,
щоб почути як рибки цілуються
наче мексиканські повстанці
Восени я скидаю шкіру,
щоб годувати нею змій і
березневих котів.
Вони співають ніжні пісні.
Улітку я напиваюсь до безтями,
щоб бачити амплітуду своєї крові
вампіри лоскочуть мою шию й скроні.
Осінню я повертаю ключі, які не встиг
віддати усім, хто мене любив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835327
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2019
автор: Immortal