Вогнем стрімким, розкутим сизокрила
Одне за одним, кожне із джерел
Палила, плавила, горіла і грішила
Спотворюючи все у попел й серця щем
Душу водою ключовою омивала
Тікла річками, падала туманом
Плела вінки й у воду відпускала
Назустріч із безмежним океаном
Легеньким вітерцем змела кульбабу
Смерчем знесла все вщент без передмови
Дала ковток повітря, хоч останній
Й завіялась в ліси, луги. В свободу.
Припала до землі. Потрібно відпочити
Де лоскіт трав і квітів аромат п'янить
Думки в порядок приведе - й по колу
Дає наснаги знову й знову жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835402
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2019
автор: Katran