Мій Бог, Ти був людиною, я знаю,
Ти бачив світ з людської сторони,
І розумієш зараз кожного, гадаю,
Де між людьми та істина? Скажи!
Ти народився між ягнят у яслах,
Твій шлях життєвий зовсім не легкий,
Що родишся на муку знав завчасно,
І знав, що хрест у Тебе теж важкий.
Твій Божий промисел ніхто не знає,
Велику мудрість намагаюся знайти,
Гадаю, що не меч Твій нас усіх карає,
Розбійнику Ти першому дав в рай зайти.
Тобі блудниця у сьозах упала в ноги,
Тебе Твій друг в прокляту ніч предав,
Вже грішні й праведні з'єдналися дороги,
Бо Ти жорстокість від людей пізнав.
Примудрі книжники, а також фарисеї,
Тебе, як Бога, упізнати не змогли,
І на розбійника Вараву поміняли,
З-тих пір Тебе не можуть віднайти.
Народи сваряться і ділять Твої ризи,
А Ти з небес прикутий на хресті,
На це все дивишся, скажи відверто,
Чи є хтось праведний на цій землі?
Тебе шукаєм у книжках, в іконах,
Малюєм фарбами на чистім полотні,
Складаєм правила в святих канонах,
І одночасно залишаємося злі.
Де істина поміж людей блукає,
Чому будуємо ми пекло на землі?
Про Божий промисел ніхто не знає,
Чому ми сваримося люди на землі?
Мій Бог, Ти був людиною, я знаю,
Ти бачив все на грішній цій землі,
Тебе і досі люди всі шукають,
І розпинають тебе також на хресті.
Лю...
січень, 2019
Р. S. Для філософських роздумів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835419
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2019
автор: Лю