[i]Тримаю в долонях і весни, і осінь,
Обійму очима закоханість сосен,
Хоч я і не вітер, та в небо злечу,
Нап’юся тобою до дна, досхочу́ …
Збудилась душа наче скрипка струною,
Хитаюсь на вітрі від того напою,
Сховав у долонях рядочок із вірша.
Така наче завше, та трішечки інша …
Тримаю в долонях зими візерунок,
Він наче холодний, та все ж подарунок,
Там десь трошки вище гаря́че у серці,
І очі мов тихі весняні озерця …
Тримаю в долонях і не відпускаю,
Я ягоди щастя тут поруч збираю.
Піснями списав усі стіни будинків,
Тобі не забракло для мене відтінків …[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835447
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2019
автор: Дружня рука