Подих... Той, що вітера сильніший
З вуст твоїх... Вже не колишній
Теплий подих... Сонця що тепліший
В моє обличчя... Майже-то кричущий
Глоткою... Із звідки вилітає
Наді мною... як лежу, перетікає
В ліжку... Невидимий він, але помітний
Рухом... Із твоїх губ вилітний
Тихо... Бо звук той ще бентежить
Сильно... Неначе хтось там стежить
За тим вікном... Із того боку ліжка,
Прозорим... Наче ті осколки скла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835511
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.05.2019
автор: KunYKA