Ти згадаєш про нього колись,
Коли вечір на дворі настане.
І у двері,не забаривсь
Прийде щастя до тебе,жадане.
Твої очі,темні,мов ніч,
І холодні,мов лід,його руки,
Ти згадаєш,як ви,віч-на-віч,
Помирали в години розлуки.
Він чекав би на тебе,завжди,
Та ти іншої долі бажала:
Ти від нього,немов від біди,
На край світу летіла,тікала.
Він тобі пробачав,знов і знов,
Бо ти серце його украла.
Він не бачив,що ваша любов
З кожним днем усе помирала.
Ти хотіла розкішне життя,
Котре він не міг тоді дати.
Було чути тільки виття,
Котре так не давало спати.
Ти пішла,залишивши сліди,
І глибоку,в душі його,рану.
Ти пішла,пішла назавжди,
Лиш себе ти завела в оману:
Ти красиве життя не знайдеш,
І старе не повернеш ніколи.
Ти від болю згориш,помреш,
Гострий біль твоє серце розколе.
Він кошмаром стане твоїм,
Заплетуться твої шляхи.
Ти розплатишся щастям своїм,
За свої смертельні гріхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2019
автор: El DoRaDo