Ми ж одна родина

Крислатий  дуб,  там  лелека,
 Гніздечко  вистилає,
До  цвинтаря  недалеко,
 Ой,сумно  ж  скрипка  грає.

Та  птах,  шурхоче  в  надії,
Й  погляне,  все  до  сходу,
         Тримав  думку  -  світлі  мрії,
Для  нашого  народу..

Хай  врешті,всі  зрозуміють,
Що  це,  одна  країна,
Поставити  МИР,  скрізь  зуміють,
Тож  ми,  одна  родина!

Світліший,  є  хтось  й  темніший,
Хоч  різні  мови  має,
Та  наш    народ  розумніший,
 Нехай  землі  не  крає!

Вже  досить  всім  воювати,
Від  болю  плаче  скрипка,
 В  журбі  жінка,  батько  й  мати,
Й  сирітонька  дитинка.

Крайнеба  знову  лелека,
Летів  спішив  до  сходу,
     Дорога,  хоч    і  неле́гка,
Та  людям  на  угоду.

На  щастя,  гніздо  там  звити,
Щоб  дружно  і  охоче
Всі  добре,  спромоглись    жити,
Бо  ж  кожен  з  нас  так  хоче!      

                     15.05.2019р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2019
автор: Ніна Незламна