Тумани сині одягли
Скроні у срібло - золото.
А ми такі, як і були,
Бо виглядаєм молодо.
Ще кров юнача б’є в лице,
А серденько хвилюється.
І пахне осінь чебрецем,
І кличе знову вулиця…
Приспів:
Бо там і нині при зорі,
Не сплять дівчата з осені.
І світить Місяць угорі
У зорях позолочений.
Дивується, що в пору цю,
Осінні та закохані.
Ідуть і згадують весну,
Зимою наполохані
Співають знов своїх пісень,
Немов вернулись з вирію.
Лише коли надходить день,
Ідуть додому з мрією.
Бо ще не все у цім житті
Проспівано і випито.
Літа, неначе журавлі,
Летять хмарками ситими.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835579
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2019
автор: Віталій Назарук