Дощить…

Де  ти,  людино  дощу,
Нині  погода  —  для  тебе.
Линуть  потоки  із  неба,
("Пообіцяв  хтось  борщу").
Де  ти?..  Чи  імідж  змінив  —
Враз  полюбив  більше  спеку?
Знову  не  поряд,  далеко...
Стріти  тебе  —  диво  з  див.
Де  ти?..  Я  звикла  уже,
Що  від  дощу  порятуєш.
Шкода...  ти  знову  не  чуєш,
Вкотре  пильнуєш  чуже.
Де  ти,  людино  дощу,
Стукає  дощ  гулко  в  шибку,
Зникла  десь  місяця  скибка...
Смуток  тобі  не  прощу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835670
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2019
автор: Патара