НЕОДМІННО ПРИЙДУ
Я - як квітка була у саду
Найпрекрасніша і наймиліша.
Зорі тішили мене молоду,
Сонце пестило,гріло ніжніше.
Всеодно! - Різного довелось!
-Усміхались мені, догождали...
Як би я оглянулась чогось -
Обімліла б, що гадами стали!
-Ні! - Не стали, а ними були...
Тільки маски собі одягали...
Утопили б, як би могли!-
Свої примхи- задовільняли.
Як встромили у серце ,,ніж",
Руки, ноги ,, повивертали"...
-Хай, конає! -Сказали: - Облиш!
-,,На заставі коней не міняли"...
Молода- я, як вишня цвіла:
Одиноко, красиво і пишно!
-Не добили!-Вдруге черга прийшла
Зтяти голову з плеч! Тепер - вийшло!
Не догледів Господар в саду
Квітки-Зірки, вишневого цвіту...
Я - прийду! Неодмінно - прийду!
Ждіть від мене - палкого привіту!
27.10.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835724
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.05.2019
автор: Ганка Поліска