Літа мої розквітчанії в літі –
Ви всі в мені, нікуди не втекли,
Як самоцвіти, дні горять, лелітки
Далеко десь, там журавлиний клин...
Мені там п'ять, сестричці три в привіті,
Від революції – тридцять один.
Ми з прапорцями – там стоїть ця дата.
Після війни четверта осінь лиш,
Все в відбудовах, підхопив нас Тато,
А під ногами – мурава спориш...
Життя ще все попереду, там знати б,
В які краї ти з нами забіжиш?
Зигзаг? А може та стріла удачі?
Калейдоскоп, чи Божа тятива?
Береться де? І що ця доля значить?
О, як в цім світі тільки не бува...
Лише Господь вперед планує й бачить,
Шле благодать і молитов слова.
Дає нам вільний вибір на дорогу,
Слова напутні, заповідей звіт.
Не забувай, виконуй, як підмогу –
То є кермо на сотню твоїх літ.
І як весь час ітимеш з ними в ногу,
Знайде́ш і Віру, й в Небеса політ.
16.05.2019р.
На фото: Запороріжжя 7 листопада1949р.
Демонстрація в р-оні театру
им.Щорса (нині им.Магара),
який тільки щойно будувався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835766
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2019
автор: Променистий менестрель