Коли помер зненацька батько
Конче забажала відродити його.
Вхопилась за справу хвацько
Отож вдарилася в тантра-йогу.
Годин у постілі багацько
Коротала, а ще більше по айфону
З одним, іншим базікала цуцьком...
А на Зідана молилась, як на ікону.
Вчергове опісля тіл стрітення
З кимось тимчасовим, як отой дощ
Казала подрузі, що ледве вистачає терпіння
Та почуває себе, як отой овоч
Загублений обабіч овочебази.
Між тим, проходила тантри ази
По три на день рази. Гормони штовхали
Її плигати з мосту. Якось вішалася від образи
Але, на щастя, невдало! І от завагітніла
Насамкінець. Звичайно, не знала - від кого.
Думала - аж спітніла. Від здогадок червоніла...
І от вирішила, що від Бога.
6 Травня 2018 Року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835889
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 18.05.2019
автор: Олег Мінгальов