Халахупа Катря круте,
дбає про фігуру,
потім бігає до річки…
Водні процедури
закінчивши, варить кашу
із вівса чи рису…
Раз їй дід шматочок сала
положив у миску.
– Ой, дідусю, що ви, що ви!
Це ж якась отрута.
Із м’ясного їм лиш курку,
на „крайняк“ – когута,
щоб надалі зі здоров’ям
клопоту не мала,
бо склероз бува від сала,
вчені доказали.
Дід у вуса посміхнувся,
підморгнув лукаво
і промовив так онуці,
розмішавши каву, –
Правда. Кусень на сніданок
з’їм і не страждаю,
бо до вечора про голод –
зовсім забуваю!
18.05.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835956
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2019
автор: Олександр Мачула