Якщо зустріну на стезі
тебе, свою завітну мрію –
наперекір буття азів
зорею в небі заяснію.
А у години дощові,
між невимовною журбою,
від хуги і життя завій –
тебе закрию я собою.
Не вистачить у світі слів
ясити радості моєї –
з яким би щастям володів
тобою, люба, однією!
19.05.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835987
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2019
автор: Олександр Мачула