Зоська із Мадриду (Гумореска)
Зоська Гринькова сидит роки у Мадриді,
Як сеньйора, ходит всюди - навіть по кориді.
Щисті має, як ніхто - працює у касі*,
Гроші Гринькови не шле - складає в матрасі.
Добре в банку сі навчила ті гроші тиснути,
Бідний Гринько, жи не може горівки хильнути.
Має пенсії - копійки... цівком копійочки,
Ну а Зоська склад зробила в матраці у дочки.
Правда Гриньку висилає, як до тюрми - сумки,
Би із голоду не вмер - навіть шле му гумки.
Кубасу якось прислала, жи ї пси не їли,
Пліснявиня як уздріли, до буди пірнули.
А вна Гринька шлякувала, жи так має бути...
Видно другого юш має - Гринька хоче струти.
Якісь ноги висилала... каже жи хамони* -
Так смерділо на подвір’ю, жи здохли ворони.
А то дзвоне, жи не може яєць му прислати,
Каже: - Шофер такий впертий, жи не хоче взяти.
Вочи витріщив на неї, як би мав запори,
Зоська яєць так приперла - цілісінькі гори.
Боже, Зосько! За той час, жи їх будут везти,
Певно куріта іспанські з них можут воскрести.
Хто їх потім буде грів? Гринько в своїх портках?
Та му треба колись тоже іти до виходка*.
Як погубит туті кури, Зоська го задусит,
То юш кум наш свою бабу так терпіти мусит.
Каже: - Гроші му не вишлю, бо може пропити,
А так яєць си нажарит і юш буде жити...
Каса, casa- по іспанськи хата, хамони - іспанські свинячі вялені ноги, виходок - туалет. В Іспанії майже всі ковбаси мають специфічну плісняву, бо теж вялені.
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836222
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2019
автор: Леся Утриско