Для мене слово ДРУЖБА,- то святе,
Воно в душі трояндою цвіте,
Святіше ДРУЖБИ лиш ЛЮБОВ буває,
За зраду друзів,Сам Господь карає.
Хто бруд на друзів пише у вірші,
Живе у того демон у душі,
Бо нам писати Господом дається,
Оте що пишеш, те у тебе в серці.
Коли у тебе в вІршах зло й брехня,
То ти вже не людина, ти свиня,
Настане час, й за кожне своє слово,
Відповідати будем перед Богом.
І Бог спитає кожного із нас,
Як на землі ми прожили цей час,
Що доброго ми за життя зробили,
Про що писали, що ми говорили.
І отвічать тоді буде душа,
За кожне слово,з кожного вірша,
Господь спитає кожного із нас,
Яким шляхом ішли ми на Парнас.
Талант поета Господом дається,
Щоби ЛЮБОВ лилась в поета з серця,
В дУші поетів демон сіє зло,
Щоб в пекло його душу привело.
А в пеклі з його вірша кожне слово,
Проти поета буде свідчить знову,
Якщо ти вже поет, - пиши вірші,
Та ж думай про спасіння для душі!
Я жодного ім"я не називаю,
Якщо у віршах хтось себе впізнає,
Я вірш цей не писав лише для неі,
Пишу, щоб каялась і не була свинею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836230
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2019
автор: Амадей