[i]Любий,
Ти ж знаєш, що я стовідсоткова боягузка. Досі не знаю, як бути впевненою у комусь і у чомусь. Розумні люди скажуть : «Ось так, ніяк, просто живи», а тупенька я скажу : «Та як же так можна?».
Є речі, які я знаю і дужечки боюсь говорити в голос. Це слова - вискочки, слова - вампіри, слова - дементори й слова – цербери. Вони не приносять нічого хорошого, лише коли не потрібно з’являються у тебе перед очима і з’їдають, випивають усі хороші емоції, які ти відчував в цей момент. Ці слова нагадують, що нічого не вічне, що все тимчасове, що людина приходить і так само йде. Це правда життя, яку я приймаю, але відмовляюсь говорити її в слух. Ця правда ламає усі мої душевні кістки, я відчуваю кожен хрускіт і кожен відкритий перелом. Відчуваю, як кров не кипить, а кров на мить застигає від почутих правдивих слів, як вуха тимчасово вимикають свою слухову функцію, моє внутрішнє «Я» чимдуж біжить світ за очі, аби втекти від голої, не дуже привабливої правди.
Я б хотіла, аби ми це розуміли разом мовчки, але ти пошепки все одно говорив би на ніч, що нікуди не підеш, що будеш поряд, що наша любов буде змінюватись, але вона нікуди не піде. Мені так набридло постійно буди в остраху, жити лише самими очікуваннями : «І на скільки часу його вистачить?» , що хочеться нарешті засинати з немовлячим спокоєм і чути, що хтось оберігає тебе і хоче, аби ти була у безпеці.
Любий, я знаю, що ми з тобою в цьому схожі. Знаю, що ти так само цього боїшся, ось цього «не вічного», що твої ноги втомились від кілометрового бігу від реальності, що твоє серце потребує смиренності. Колись ми з тобою її створимо. Наш маленький куточок, де буде наша правда і наші закони, де вічне буде в наших руках, де відчайдушні ми намагатимемося робити серцево-легеневу реанімацію щоразу, як зненацька прийде страх. Ми будемо один для одного лікам, ромашковим чаєм, казкою і теплою ковдрою, будемо джазом і блюзом, будемо підтримкою і розумінням. І нехай ті люди живуть своєю правдою. Ми лише будемо її знати, але створимо свою.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2019
автор: дівчина з третього поверху