[youtube]https://youtu.be/taJeh5xD514[/youtube]
[i][b][color="#670770"]Розквітни у мені, Любове, квітнем,
бо в тебе я по самі груди вріс,
цим дощовим, але і теплим літом,
що дарував нам боязко праліс.
Розквітни болем, при нагоді й горем –
я розділю й до глибини збагну…
І не страшні нам й надвисокі гори:
баран гірський* – не антилопа гну.
Розквітни радістю, хоч незбагненною, –
я порівну з тобою розділю:
була в мені ти донькою і ненею,
й холодною водою на Іллю…
Ми вивчили закони гравітації –
в проникненні навзаєм є свій сенс:
в тобі – мов у небесній тачці я,
що котиться вже тисячі парсек**
І хутко зникнуть міжпланетні діри,
як прокочусь з тобою в грішний світ:
нема в Любові вже земної міри:
то – ангелів небесний алфавіт.
Та на Землі горять твої вібрації,
Любове світла – доле неземна!
Як чуємо у серці їм овації –
хмеліємо " у чіп"...
І без вина.[/color][/b]
23.05.2019
_________
*Родився піз наком Овна ж бо...
**Скорочення – паралакс-секунда: астрономічна
одиниця довжини, якою вимірюються відстані
між космічними об’єктами (планетами, зорями,
галактиками).
Свіилина автора: святкування минулого Різдва
на вулицях Кельну[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836319
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 24.05.2019
автор: Олекса Удайко