Трохи більше

Трохи  більше,  аніж  зазвичай,
Просить  сонця  зростання  цікавості.
Вгору  пнеться  літорост  питань,
Норм  покров  обійти  намагається.
Гомонить  зелен  листом    душа  –
Обіймає  любов  теплим  леготом.
Не  спиняє    поривів  межа:
Розум    обрій    очима  обстежує  –
А  чуттєвість  сягає  за  край,
Доростає  до  стану  надсферності.
Обертає  в  коріння    пізнань  
Перевернуте  гілля  свідомості.
Мить  росте  до  єднання  світів.  
Вітер  долі  буття  викорчовує–  
Не  каркасом  стає  для  хрестів,
А  вітрильника  вічності  щоглою
Від  подиху  любові.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836421
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2019
автор: Серафима Пант