В туманах днів, у вербах весен...
Чи хлібне поле в колосках...
А соняхів живі колеса –
За Сонечком... і в наших снах...
Напоєне і життєдайне
Повітря Батьківщини вік,
В тобі назавжди – Богом даний
Священний, предків ще, потік...
Сім'я лелеча над тобою
Все зве у первісне гніздо,
Там шепчуть – хвилька під вербою
І очеретяний кордон.
А вздовж шляхів у різноцвітті,
У гулі бджіл, джмелів – той світ,
Де в первозданних поля квітів
Й народжувався наш політ...
В самісіньку у серцевину
Випробувань душі на зліт...
О, це життя – як швидко линеш,
Вже й фінішу жорсткий привіт...
25.05.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836425
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.05.2019
автор: Променистий менестрель