Там де вправні тато й мама,
Гарні й дітки там ростуть…
Не буває щастя мало,-
Це життя вагома суть…
Сіль землі, як грім у зливу,-
Батьки знають й матері,
На життєвій кожній ниві,-
Діти радість для сім’ї!
Кожна мить в житті вагома,
Й коли дощ іде, чи сніг…
Кожна істина відомо,-
Подолає навіть гріх…
Як батьки добропорядні,
Сині жили на руках…
Ростуть діти у них гарні
І не плавають в гріхах…
А бува дзвенить від болю,
Тату й мамі у вухах,
Як ідуть сини до бою,
Сіє в душі батьків страх…
А буває в неспокої,-
Батько і мама на чатах,-
Доля доньок непокоїть,-
І в турботах, і у снах…
А тривога за майбутнє,-
У батьків живе завжди,
Діти плід для них могутній,
Захистить їх від біди…
У турботах тато й мама,-
Діти – їхні колоски…
Не бува любові мало,-
Хоч й дорослі вже вони…
Дзвін бокалів ювілейних,
Неба синього блакить…
І не треба слів елейних,
Любов кожного бринить…
А від щастя в очах радість,
Як приїдуть діти всі,-
Вмить зника зневіра й слабість,
Й задзвенять в домі пісні..
Не буває щастя мало,-
Пам’ятати треба всім…
Діти, внуки, тато й мама,-
Це - основа для сім’ї!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836439
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.05.2019
автор: геометрія