ДВА СОНЦЯ

Розніжилась  душа  на  плесі  річки  —
Лоскочуть  щемно  хвилі  мандрівні,
Розвіялись  тумани  навісні
Неподалік  розлогої  вербички.

Сюркоче  берег  про  любов  безкраю,
Вустами  цвіркуна  летить  луна,
Зачеплена  душевності  струна
В  сліпучому  намисті  водограю.

У  мерехтінні  розпашілись  блиски  —
Червонуваті  плями  і  руді,
Одне  на  небі,  інше  —  у  воді,
Два  сонця  —  два  великих  диски.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2019
автор: Lana P.