За чашкою кави ми довго мовчали,
По вікнах кав'ярні збігав сірий дощ.
Дивилися в очі, а слів не пускали,
Хоча і тягнулись долоні, мов хвощ.
За чашкою кави, крізь роки страждання
Крізь роки мовчання, чекання і біль.
Ми просто мовчали про те, як кохали
І сипали далі на рани лиш сіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836609
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: Romashe4ka