Вже давно так ведеться: серце в радості б'ється,
а від смутку воно замерзає.
Хтось працює, радіє... ясну мрію леліє,
хтось бажання такого не має.
Для нас сонце в блакиті і веселі в нас діти,
щастям є для усіх - працювати.
А такі, кому мало... чи чогось їм не стало?
Лиш для себе усе хочуть мати.
В нас вишневі садочки, вишивані сорочки,
чорнобривці ясні розцвітають.
Не пускаймо до хати тих, хто хоче забрати,
доброти вони в серці не мають.
Річка, гай в нас і поле... до небес, неозоре,
для нас радістю світ розцвітає.
Золоте в полі жито, бо нам весело жити,
кожен правдоньку в серденьку має.
Вже давно так ведеться: серце в радості б'ється,
а від смутку воно замерзає.
То ж працюймо, радіймо... ясну мрію леліймо.
Той щасливий, хто мрію плекає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836658
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.05.2019
автор: Надія Башинська