в мене не лишилось для тебе ніжності
та слова досі відбиваються з болем у грудях
певно тому що всі вони якось пов’язані з тобою
тобою похрещені і посвячені
навіть ті що були зронені
подумки
все автоматично набуває святості
коли когось не стає
бо святими стають ті
кого ми коли-небудь кохали
а все що пов’язане з тим кого ми кохали
померло або помирає разом із ними
і має бути поховане
у гробниці спільної пам’яті
чи розвіяне попелом
по віршованих кладовищах
раніше кожне слово погляд чи повідомлення
концентрувало в собі надпотужну вибухівку
сповільненої дії яка своїми атомами
взаємного відчуття щастя
здатна була подовжувати життя
сповільнюючи наші хвилини
і навпаки могла знищувати все навколо
та всередині
лиш одним концентрованим поглядом
чи невірно трактованим словом
тож тепер
я більше не маю до тебе ніжності
я взагалі більше нічого не маю
окрім пам’яті
про той всесвіт який колись належав нам
а сьогодні в мені лишилось тільки відчуття
його постійної відсутності
відсутності тебе в ньому
ти мій всесвіт без зірок
і небо що втратило їх світло
ти море
яке більше не має кольору
та все ще прекрасне
бо я його досі споглядаю
у своїй пам’яті
море сповнене любові
лише одного
чи однієї
я не відчуваю до тебе ніжності
тому що вона розчинилась
у священній темряві беззіркового неба
у священному морі яке сповнене любові до тебе
у всесвіті без нікого
у вічності де ти лишилась
у серці.
*фоновая композиция –
AL†RS «30DRIP»
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rgyDX00kGM0[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836729
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2019
автор: команданте Че