Сонце на місці, голубіє небо, пейзаж цей бачив, любувався разів сто…інколи люди повертаються до тебе, бо окрім тебе не потрібен їм ніхто! Наче й часу пробігло не багато, була причиною розлука тих безсонь, знову зустрілись, є можливість обійняти, наче й не пізно, та погас в душі вогонь! Жалю немає, радості, кохання, якась всередині суцільна пустота, стали чужими після розставання, байдужий погляд і німі вуста…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836750
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.05.2019
автор: Олег Князь